Синдром подразненого кишківника (СПК): які симптоми, методи лікування та препарати які можуть допомогти, дієта, досліди вчених

Синдром подразненого кишківника - є одним з найбільш поширених гастроентерологічних розладів. Тисячі людей страждають на це порушення, яке вносить хаос у їх життя, заважає насолоджуватися щоденними ритуалами і перетворює найпростіші задоволення в справжнє випробування. Цей “невидимий розлад” може впливати на все: від вибору їжі, стресу під час подорожей,обмеження соціального спілкування з людьми до розвитку депресії.

Хоча його симптоми можуть здаватися в основному фізичними, наслідки СПК часто проникають глибоко в побутове життя людини, призводячи до обмежень у повсякденних ситуаціях.

У цій статті ми розповімо, що представляє собою синдром подразненого кишечнику та які існують шляхи для полегшення його симптомів.

Зміст статті

• Що таке синдром подразненого кишківника?
• Симптоми та методи діагностики СПК
• Які практики та методи лікування можуть використовувати лікарі?
• Масло м'яти для лікування СПК
• Чи допоможуть пробіотики та пребіотики?
• Фізичні та психологічні практики при лікуванні синдрому
• FODMAP, або дієта яку можуть призначити при СПК
• Висновок

Що таке синдром подразненого кишечника

Синдром подразненого кишківника - це хронічний розлад функціонування кишечнику. Сам по собі діагноз СПК - представляє собою скоріш “діагноз виключення”. Це означає, що він ставиться після виключення всіх можливих органічних причин, таких як інфекції, запалення, пухлини та інше.

Згідно досліджень, які проводились серед населення США , майже 12% людей мають даний діагноз. До того ж, встановлено, що жінки більш схильні страждати на СПК порівняно з чоловіками.

Симптоми та методи діагностики СПК

Даний розлад характеризується хронічними проявами з боку шлунково кишкового тракту у вигляді болей, здуття, змінами в консистенції дефікації (діарея, закреп або обидва ці стани почергово). Іншим поширеним симптомами є відчуття неповного випорожнення після відвідування туалету, наявністю збільшеної кількості слизу в стільці. Для деяких людей біль зменшується або зовсім проходить після акту дефекації. Проте це не завжди відбувається, і характер болю може варіюватися у кожного по різному.

При синдромі подразненого кишківника, крім фізичних симптомів, можуть виникати й психологічні наслідки. Серед них тривога, депресія через постійний дискомфорт та біль, обмеження в соціальній активності через страх перед виникненням симптомів, відчуття втрати контролю над власним тілом.

Важливо зазначити, що ці психологічні наслідки можуть в свою чергу впливати на виникнення та інтенсивність фізичних симптомів СПК, створюючи певний замкнений цикл.

Що стосується діагностики синдрому подразненого кишківника, то вона в першу чергу грунтується на анамнезі, характерних особливостях випорожнення кишечника, часу та характері больового синдрому, відсутності насторожуючих симптомів а також на результатах цілеспрямованого обстеження.

Одним з основних інструментів діагностики є критерії Рима IV. Ці критерії були розроблені міжнародною робочою групою, яка спеціалізується на дослідженні FGID (функціональних гастроентерологічних розладів). Критерії Рима IV були представлені у 2016 році. Це найновіша версія критеріїв для діагностики функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Вони включають:

• біль у животі - протягом принаймні 1 дня (і більше) на тиждень у середньому за останні 3 місяці.
• період порушення - початок симптомів має бути не менше ніж 6 місяців до діагностики.
• звязок з дефекацією - біль пов'язаний із процесом дефекації, може полегшуватися або посилюватися після випорожнення.
• зміни форми та частоти випорожнень – нерегулярний кал, зміна його консистенції, діарея, закреп..

Зазначені критерії допомагають лікарям ставити діагноз та відрізняти СПК від інших гастроентерологічних захворювань.

Як ми вже зазначали, СПК - це діагноз виключення інших захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Часто лікарі та пацієнти стикаються з викликом правильного діагностування СПК через його подібність до інших захворювань таких, як целіакія, хвороба Крона, коліт, інфекційні захворювання, тощо. Тому для виключення таких захворювань часто використовуються і інші методи.

Лабораторні тести допоможуть визначити наявність інших порушень. В деяких випадках, лікар призначає колоноскопію, яка дозволяє оглянути кишечник з середини та виключити такі проблеми, як пухлини, поліпи та запалення.

Які практики та методи лікування можуть використовувати лікарі?

Синдром подразненого кишківника часто розглядається лише як "проблема шлунково-кишкового тракту", але в дійсності це набагато складніше. СПК є характерним прикладом того, як наші внутрішні органи взаємодіють із мозком, що створює єдиний системний розлад.

Кишечник і мозок постійно "спілкуються" між собою через так званий кишково-мозковий механізм. Тому СПК це наслідок порушення у “спілкуванні” між мозком та кишечником.

Спеціалісти рекомендують у терапії лікування синдрому подразненого кишечника використовувати комбінований підхід, який включає наступні методи:

• Харчування (спеціальні дієти, біологічно активні добавки, трави, пробіотики)
• Психологічні практики (медитація, гіпноз, музична терапія, релаксаційна терапія, психосоматика)
• Фізичні практики (масаж, маніпуляції на хребті, регулярні фізичні навантаження).

Про них ми більш детально і розберемо далі.

Масло м'яти для лікування СПК

Дослідницькі групи, що вивчали вплив масла м'яти на пацієнтів із синдромом подразненого кишечника, виявили, що цей природний компонент може мати антиспазматичні властивості. У одному з таких досліджень 2020 року, пацієнти приймали капсули з маслом м'яти з кишковорозчинною оболонкою протягом шести тижнів.

Цей дослід засвідчив, що масло перцевої м'яти може бути безпечним і ефективним засобом для зменшення глобальних симптомів СПК, хоча це стосується лише короткострокової перспективи.

Однак дослідження наступного 2021року, показало спірні результати. Тому як деякі пацієнти, які приймали олію перцевої м'яти мали ефект подібний до групи, яка приймала плацебо. Це ставить під сумнів однозначну ефективність масла.

Американський коледж гастроентерології включив масло перцевої м'яти до списку рекомендацій для полегшення симптомів СПК. Проте важливо відзначити, що ця рекомендація ґрунтується на доказах, які вони вважають низької якості.

Чи допоможуть пробіотики та пребіотики

З огляду на зростання популярності пробіотиків та пребіотиків, як потенційних засобів поліпшення здоров'я кишківника, багато людей задають питання,щодо їх ефективність у лікуванні синдрому подразненого кишківника.

Але для початку, давайте розберемось більш детально, що представляють собою пробіотики та пребіотики.

Пробіотики - це живі мікроорганізми, переважно бактерії та деякі гриби. Ці корисні бактерії активно взаємодіють з нашим кишківником, допомагаючи збалансувати його мікрофлору, підтримувати здоров'я та захищати нас від шкідливих мікроорганізмів.

Пребіотики - це розчеплювані частинки рослинних волокон, які наш організм не може засвоїти. Вони служать "їжею" для наших корисних кишкових бактерій, допомагаючи їм рости та активно функціонувати. Таким чином, вони підтримують здоров'я кишківника, стимулюючи ріст та активність корисних бактерій в кишечнику.

Разом пробіотики та пребіотики працюють синергетично, створюючи сприятливе середовище у вашому кишківнику.

Було проведено значну кількість досліджень, щодо ефективності пробіотиків при СПК. У 2018 році огляд 53 досліджень пробіотиків (загалом 5545 учасників) при синдромі подразненого кишечника зробив висновок, що пробіотики можуть впливати на загальні симптоми синдрому подразненого кишківника та біль у животі. Але неможливо було зробити чіткі висновки щодо їх терміну ефективності та конкретної ідентифікації видів, штамів або комбінацій пробіотиків, які найімовірніше будуть корисними.

За рахунок того, що ці досліди не були направлені на якісь конкретні штами, або їх комбінації - не вдалося виявити які саме пробіотики будуть найбільш дієвими. Такий висновок зробили спеціалісти з Національного центру додаткового та інтегративного здоров'я

Тому ми надамо деякі результати дослідів щоб ви спробували сформувати свою думку відносно підбору пробіотиків при СПК.

• Дослідження за 2019 рік.

Огляд 14 досліджень за участю 1695 людей із СПК виявив, що комбіноване використання пробіотиків, зокрема Lactobacillus і Bifidobacterium, було ефективнішим у полегшенні симптомів СПК порівняно із вживанням одного виду пробіотика.

• Дослідження за 2020 рік.

Огляд 35 досліджень підтвердив поліпшення симптомів СПК після прийому пробіотиків протягом 4 тижнів. Кращі результати досягаються за допомогою комбінованих пробіотиків.

• Дослідження за 2021 рік.

Дослідження СПК у дітей показали поліпшення симптомів після прийому пробіотиків. Тим не менше, незрозуміло, як розмір дози впливає на ефективність лікування. Тому хоч покращення і було помітним, але оптимальні дози та типи пробіотиків для лікування не були визначені.

• Дослідження за 2022 рік.

Аналіз 10 досліджень за участю 757 людей із СПК, у яких переважає запор, показали, що пробіотики покращують консистенцію калу, але не допомагають зменшити біль чи здуття живота. Згідно дослідження не було встановлено найбільш ефективних доз, комбінацій та режимів лікування.

Важливо зазначити, що, хоча пробіотики мають певну користь для людей із синдромом подразненого кишківника, все ж потрібно підійти до вибору конкретного продукту обережно та консультуватися з спеціалістом.

Що ж до аналізу досліджень впливу пребіотиків (не плутайте з пробіотиками) при лікуванні синдрому подразненого кишківника, то огляд 11 досліджень показав, що вони в цілому, не покращують симптоми порушення. Однак певні типи пребіотиків у менших дозах можуть полегшити газоутворення, тоді як інші можуть його збільшити. При прийомі великих доз пребіотиків можливі побічні ефекти.

Фізичні та психологічні практики при лікуванні синдрому

Стрес та інші психоемоційні фактори можуть суттєво впливати на симптоми СПК. У деяких людей стрес може спричиняти запор, у інших — діарею або біль. Подібний взаємозв'язок між психічним станом і симптомами СПК підтверджує, що розлад, окрім кишечника, пов’язаний також і з мозком.

Синдром подразненого кишечнику — не просто "проблема с животом". Це складний розлад, який взаємодіє і з кишечником, і з мозком. Щоб ефективно лікувати СПК, необхідно розуміти цей взаємозв'язок та підходити до його терапії комбіновано.

Фізична активність, така як прогулянки, біг або плавання, може поліпшити роботу кишечника та зменшити симптоми СПК. Регулярна розтяжка та фізіотерапія також можуть бути корисними, оскільки вони зменшують м'язовий спазм та стимулюють шлунково-кишковий тракт.

Ще одним відмінним засобом для зниження стресу - є медитації. Регулярні практики медитації можуть допомогти пацієнтам краще усвідомлювати свої відчуття та реакції організму, що, в свою чергу, сприяє контролю над симптомами.

Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, допомагає пацієнтам виявляти та коригувати негативні думки і поведінку. Релаксаційні техніки, такі як дихальні вправи, також відіграють важливу роль у зменшенні симптомів.

Також, деякі спеціалісти рекомендують ще один підхід до вирішення проблем СПК - психосоматика. Психосоматика — це вивчення взаємодії між розумом і тілом, де психологічні аспекти можуть викликати фізичні симптоми або сприяти їх розвитку. Слово "психосоматичний" зазвичай означає фізичні захворювання чи симптоми, які можуть бути, принаймні частково, спричинені психологічними факторами.

Таке захворювання, як синдром подразненого кишківника часто асоціюється з психологічними чинниками, такими як стрес, тривога та депресія. Багато пацієнтів із СПК відзначають, що їхні симптоми загострюються у стресових ситуаціях. Самонавіювання, яке є одним із аспектів психосоматики, може впливати на сприйняття та реакцію організму на біль та інші симптоми СПК.

Ще одним цікавим методом лікування СПК - є гіпнотерапія. Вона використовується, як метод розслаблення та покращення фокусування уваги. Це дозволяє пацієнтам зануритися у специфічний стан свідомості, де вони стають більш відкритими до позитивних впливів. Для людей із синдромом подразненого кишечника гіпнотерапія може сприяти кращому розумінню та контролю над своїми фізичними відчуттями.

У гіпнозі практикуючі допомагають привести людей у стан, коли вони відкриті для навіювання. У кишково-спрямованій гіпнотерапії практикуючі вносять пропозиції, спрямовані на те, щоб дозволити людям контролювати свої функції шлунково-кишкового тракту.

Існують деякі докази того, що кишкова гіпнотерапія може допомогти людям із СПК, тривогою, депресією, та покращити якість життя, пов’язану зі здоров’ям.

СПК є складним розладом, який включає в себе як фізичні, так і психологічні компоненти, і потребує комплексного підходу до діагностики та лікування.Техніки релаксації, медитація та гіпноз застосовуються для зменшення стресу та допомоги у контролі симптомів. Зокрема, саме гіпноз показав високу ефективність за швидкий час у допомозі деяким пацієнтам із СПК, допомагаючи їм зосередитися на позитивних образах та відчуттях.

FODMAP, або дієта яку можуть призначити при СПК

FODMAP (Fermentable Oligo-Di-Monosaccharides and Polyols) - це спеціальний харчовий підхід, який спрямований на зниження споживання продуктів, багатих на FODMAP вуглеводи.

Дієта на основі обмеження FODMAP була розроблена дослідниками з Університету Монаша в Мельбурні(Австралія). Головними науковцями, які працювали над цією дієтою, були доктор Пітер Гібсон і дієтолог Сьюзен Шеперд. Вони виявили, що FODMAP можуть бути потенційними причинами симптомів у людей з синдромом подразненого кишківника (СПК) та іншими функціональними розладами шлунково-кишкового тракту.

Термін "FODMAP"включає в себе п'ять груп вуглеводів:

• Fermentable - Ферментуючі (здатні до бродіння)
• Oligosaccharides - Олігосахариди
• Disaccharides - Дисахариди
• Monosaccharides - Моносахариди
• And - та
• Polyols - Поліоли

Ці вуглеводи важко перетравлюються у кишечнику та можуть посилювати симптоми СПК. Це пов’язано з тим, що ці вуглеводи спонукають збільшенню кількості води у тонкому кишечнику та виробництву газів під час ферментації у товстому кишечнику.

Основна ідея дієти FODMAP полягає в тимчасовому обмеженні вживання продуктів, багатих на ці вуглеводи. Потім їх поступово повертають в дієту, щоб визначити, які саме продукти викликають симптоми у конкретної особи.

Дієта FODMAP рекомендується для людей з синдромом подразненого кишківника тому, що ця група вуглеводів може викликати симптоми, характерні для цього захворювання. Коли люди з СПК обмежують або виключають продукти з високим вмістом FODMAP, багато з них помічають значне поліпшення свого самопочуття, зокрема зменшення болю, здуття та інших симптомів. Таким чином, дієта FODMAP стає важливим інструментом у комплексі заходів для контролю та керування симптомами СПК.

FODMAP складається з трьох послідовних етапів:

1. Етап суворого обмеження - на цьому етапі продукти з високим вмістом FODMAP повністю виключаються з раціону протягом 4-8 тижнів. Це дає можливість визначити, чи справді дієта має позитивний вплив на симптоми СПК.
2. Етап повторного введення - після періоду обмеження окремі продукти або групи FODMAP поступово повертаються до раціону, щоб визначити, які конкретно вуглеводи викликають проблеми. Кожен тип FODMAP вводиться окремо, а потім спостерігається за реакцією організму.
3. Етап персоналізації - на цьому етапі складається план індивідуального харчування, з якого буде виключено продукти, що викликають негативну реакцію організму.

Час, який потребує кожен етап, може варіюватися в залежності від особи. Але зазвичай перший етап - триває від 4 до 8 тижнів, другий може тривати від 5 до 7 днів на кожну групу продуктів.

Слід зазначити, що FODMAP обмежує вживання деяких видів пребіотиків, які є поживними речовинами для корисних кишкових бактерій. Тому рекомендується проводити її під наглядом дієтолога або лікаря. Така підтримка допоможе гарантувати, що особа отримує всі необхідні поживні речовини, та дасть можливість коригувати дієту за потребою.

Важливо зазначити, що дієта FODMAP – це не довічне харчування. Це інструмент для виявлення продуктів, які викликають симптоми. Після ідентифікації "проблемних" продуктів вони можуть бути обмежені або виключені з дієти, дозволяючи людині мати різноманітний та збалансований раціон.

Висновок

Синдром подразненого кишечника (СПК) - це більше, ніж просто медичний діагноз. Це щоденне життя, переповнене невпевненістю і спробами зрозуміти, що ж відбувається в тілі. Це люди, які день у день борються з його незручними симптомами. Це не лише про біль чи дискомфорт. Це про те, як СПК може впливати на якість життя, відносини та емоційний стан.

Підсумовуючи нашу статтю, ви можете тепер розуміти, що існує вихід, який полегшить ваше життя. Сучасна медицина пропонує різноманітні методи лікування - від ефективних дієт до психотерапії.

Дієта FODMAP виявилася справжнім порятунком для багатьох, допомагаючи визначити "дружні" та "ворожі" продукти для вашого кишечника. Але це не просто список "можна" та "не можна". Це свого роду мапа вашого внутрішнього світу, яка веде до хорошого самопочуття.

Не менш важливі і інші методи терапії, такі як масло м'яти, пробіотики, психотерапія та різні психологічні практики. Вони як пазли, що складаються в єдину картину лікування.

Отже, якщо ви або ваш близький стикаєтеся з синдромом подразненого кишечнику, пам'ятайте, ви не одні. Існують засоби, які можуть допомогти вам жити повноцінним життям, долаючи цей виклик. Все починається з розуміння та прийняття, і ми сподіваємося, що ця стаття надала вам відповіді на ваші запитання.